ПОВІДОМЛЕННЯ

Канівський міськрайонний суд Черкаської області
19000, вул. Успенська, 22, м. Канів Черкаської області
№ 697/706/24/ /02.01.25 від 02.01.2025 р.

ПОВІДОМЛЕННЯ

На виконання вимог Закону України «Про міжнародне приватне право" повідомляємо Мітрофанову Ольгу Олександрівну, 28.03.1957 р.н., що Канівським міськрайонним судом Черкаської області 27.12.2024 розглянута цивільна справа № 697/706/24 за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до Мітрофанової Ольги Олександрівни про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та прийнято рішення.
З текстом рішення можна ознайомитись нижче або за посиланням
https://reyestr.court.gov.ua/Review/124141660

Справа № 697/706/24
Провадження № 2/697/447/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
27 грудня 2024 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Колісник Л.О.
за участю секретаря судового засідання Румини М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації, -
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач ОСОБА_1 , яка є громадянкою Республіки Білорусь, отримала у спадок земельну ділянку площею 3,32 га, місце розташування якої вказано на території Мартинівської сільської ради Канівського району Черкаської області (наразі в адміністративних межах Степанецької сільської ради ОТГ Черкаського району Черкаської області), цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідач станом на дату отримання спадщини була громадянкою Республіка Білорусь, та відповідно набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення та протягом року не виконала покладений на неї у зв`язку із цим обов`язок, а саме: не відчужила земельну ділянку. Прокурор вважає, що отримана ОСОБА_1 у власність земельна ділянка сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, нею добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 19.07.2005), а тому право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню шляхом їх конфіскації за рішенням суду. Просить суд припинити право приватної власності ОСОБА_1 , як громадянки Республіки Білорусь, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,32 га, кадастровий номер 7122084700:01:004:0165, розташовану на території Степанецької сільської ради ОТГ Черкаської області за межами населеного пункту шляхом її конфіскації на користь держави. Судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою судді від 29.05.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Під час підготовчого провадження витребувано матеріали спадкової справи.
Ухвалою суду від 28.11.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті.
У судове засідання учасники не з`явилися. Прокурор направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити повністю, щодо винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. Повідомлення про причину неявки в засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не надано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.
Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Обґрунтування наведені прокурором в позові щодо представництва в суді суд вважає достатніми для його звернення у суд, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.
Відповідно до матеріалів Спадкової справи № 764/2003 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем за законом є її дочка ОСОБА_1 , громадянка Республіки Білорусь.
До складу спадкового маси входить, зокрема, право на земельну частку (пай), яке знаходиться у колективній власності КСП ім. Кірова с. Мартинівка Канівського району Черкаської області, розміром 3,95 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) та належало померлій на підставі сертифіката, серії РН № 934029, виданого Канівською районною адміністрацією 05.09.1996.
Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.07.2004, посвідченого державним нотаріусом Канівської державної нотаріальної контори Стеблиною С.В., зареєстрованого в реєстрі за №2-1048, відповідач ОСОБА_1 отримала у спадок після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право на земельну частку (пай), яке знаходиться у колективній власності КСП ім. Кірова с. Мартинівка Канівського району Черкаської області, розміром 3,95 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлій на підставі сертифіката, серії РН № 934029, виданого Канівською районною адміністрацією 05.09.1996.
Як вбачається із державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №005483 від 24.03.2008, відповідачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.07.2004 №2-1048 виділено у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,32 га, кадастровий номер 7122084700:01:004:0165 в межах Мартинівської сільської ради Канівського району Черкаської області.
Відповідно до відомостей з поземельної книги Управління Держгеокадастру у Канівському районі Черкаської області станом на 23.10.2023 власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,3159 га, кадастровий номер 7122084700:01:004:0165, місце розташування: Мартинівська сільська рада, Канівський район, Черкаська область, є ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації Державної міграційної служби України № 6.5-1879/6-24 від 22.04.2024, відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як особи, на ім`я якої оформлено паспорт громадянина України, не встановлено.
Отже, після набуття земельної ділянки у власність, відповідач протягом року її не відчужила, будь-які зміни даних у державних реєстрах прав власності про це відсутні, як і дані щодо зміни (набуття) громадянства України.
Відповідно до ст. 1 ЗК України, земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.
Згідно зі ст. 19 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.
У відповідності до ч. 5 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.
Правовідносини, пов`язані з набуттям прав на землі сільськогосподарського призначення, прийнятих у спадщину нерезидентами, у т. ч. іноземними громадянами, врегульовано ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, якою передбачено, що нерезиденти, у т.ч. іноземні громадяни, які успадкували право на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, зобов`язані відчужити її після реєстрації вказаних прав протягом одного року.
Згідно з ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку не зареєстроване, на даний час земельну ділянку ним самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.
Згідно з пунктом "е" ч.1 ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 143 ЗК України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України, у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Оскільки відповідач протягом року з часу переходу права власності на земельну ділянку її не відчужив, то право власності на зазначену земельну ділянку слід примусово припинити, шляхом конфіскації.
У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18.09. 2013 у справі № 6-92 цс13 зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Відповідно до ст. 348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.
У відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.
Виходячи з викладеного позовні вимоги суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають повному задоволенню.
Судові витрати необхідно покласти на відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 81, 125, 140, 145, 153 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 282 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації- задовольнити.
Припинити право приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки Республіки Білорусь, РНОКПП відсутній, адреса проживання: АДРЕСА_1 , право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,32 га, кадастровий номер 7122084700:01:004:0165, розташовану на території Степанецької сільської ради ОТГ Черкаської області за межами населеного пункту шляхом її конфіскації на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки Республіки Білорусь, РНОКПП відсутній, адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в ДКСУ у м. Київ) судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Суддя Л. О. Колісник